- ображений
- zelil
Українсько-турецький словник. 2009.
ображений
Look at other dictionaries:
ображений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до ображати. 2) у знач. прикм. Який виражає образу … Український тлумачний словник
ображений — [обра/жеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
ображений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
безчестя — я, с. 1) Те, що завдає неслави; ганьба. 2) заст. Грошова винагорода за образу чиновної особи, яку ображений міг стягнути з свого кривдника … Український тлумачний словник
надутий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до надути 1), 2). 2) у знач. прикм.Збільшений щодо величини, об єму і т. ін. 3) у знач. прикм., перен., розм. Гордовитий, чванливий, бундючний, пихатий. 4) у знач. прикм., перен., розм. Який має ображений, сердитий … Український тлумачний словник
ображеність — ності, ж. Абстр. ім. до ображений … Український тлумачний словник
ображено — Присл. до ображений 2) … Український тлумачний словник
виображений — дієприкметник діал … Орфографічний словник української мови
зажалений — на, не, Вр. Засумований з жалю; ображений … Словник лемківскої говірки
зневажений — на, не, Пр. Зганьблений, ображений, залишений без уваги … Словник лемківскої говірки
